Людмила Кларк

Людмила Кларк (Біда) відома австралійська художниця.

Народилася у м. Полтаві. Закінчила 16 полтавську середню школу. Паралельно закінчила Полтавську художню школу. Закінчила Харківський художній технікум і Московський технологічний інститут за профілем дизайнер моди і художник по текстилю.

Працювала в Ленінграді (С. Петербурзі) дизайнером моди. Після розвалу Радянського Союзу повернулася до Полтави. Але так, як у той час дизайнери моди в незалежній Україні були не потрібні, в середині 90-х років ХХ сторіччя іммігрувала до Австралії. Стиль робіт художниці досить самобутній і широкий. Вона не перестає експериментувати з новою технікою живопису, при цьому її роботи відрізняються реалістичністю з присутніми елементами фантазії. Завдяки застосуванню індивідуальної техніки живопису, роботи виходять соковитими і наповненими якоюсь неймовірною натхненністю. Не дарма, за словами художниці, в своїй творчості вона керується висловом, який належить Леонардо да Вінчі - "У вчителі я узяв собі природу, вчительку всіх вчителів".

На замовлення муніципалітету міста Рокхемптон (Австралія), написала понад 20 портретів учасників і переможців Олімпійських ігор, які коли-небудь народилися або проживали в місті Рокхемптон. Велика кількість її робіт знаходиться в приватних і міжнародних колекціях.

Найпершою роботою Людмили в Австралії є робота "Lonely Swagmen". Свагмен це популярний персонаж, що згадується в літературних і художніх творах минулого, який подорожував від ферми до ферми, пропонуючи різні послуги з догляду за господарством за невелику плату і їжу. Неодмінними атрибутами свагмена були сваг - згорнута ковдра і біллі: звичайний казанок для кип'ячення води. Свагмени часто ночували в лісі на розісланій ковдрі, розвівши багаття кип'ятили чай і випікали дампа (хліб, випечений без дріжджів). Австралійська балада про свагмена «Waltzing Matilda» («Уолзинг Матілда») впродовж більше 100 років є символом Австралії, завоювала величезну популярність не тільки у всіх куточках Австралії, але і в багатьох країнах світу, а образ "Cваггі" став для Австралійців прикладом і символом свободи і незалежності.

У 90-х роках Людмила створила серію пастельних пейзажів, присвячених природі Австралії. Один з них, виконаний аквареллю і називається "Shadow Camp" - "Притулок в тіні": на тлі розжареної нещадним сонцем Австралійського степу з вигорівшою травою знаходяться невеликі "райські оазиси": групи дерев залишені фермерами для того що б і худоба насолоджуючись джерелом прохолоди рятувався там від нестерпної спеки, і щоб ці дерева перешкоджали переміщенню грунту, за допомогою вітрів. Незайняті притулки з прохолодою майже єдине місце де і кенгуру можуть пощипати залишки соковитої зеленої трави.

На початку ХХI століття Людмила почала розробляти і експериментувати нові техніки, використовуючи їх в абстрактному стилі. Під час таких експериментів з'явилася ідея створення серії "пізнавальних" абстрактів. Наприклад, абстракт "Серце Парижу". Роботу можна розмістити як в горизонтальному, так і вертикальному положенні. При горизонтальному перегляді можна спостерігати голубувато-синій профіль французького революціонера у червоному головному уборі. Цей профіль не випадковість. Він, як і кожна зображена лінія, є точною копією кожної з найголовніших вулиць Парижу. Нікому і в голову не прийде, що центральна частина картини, що нагадує об'ємний гібрид вази, яблука і гранату, насправді є кільцевою вулицею - самого "серця Парижу". Чи не кращий спосіб ближче вивчити карти наших міст, розглядаючи такі абстракти. Деякі абстракти з сюрреалістічними елементами, як карта Австралії, втілюють профілі країн, а деякі - штатів.

Опишу тут тільки одну з картин художниці "Гра уяви", яку я називаю "Дівчинка з бабкою" (авт.). Ідея створення картини "Гра уяви" виникла у Людмили під час спостереження за власними дітьми. Жасмин (дочка художниці), на відміну від її братів, вимушена замикати на ключ свою кімнату, щоб уникнути постійної цікавості старших братів, з приводу того, чи не приховала сестра чого-небудь солодкого в своїй кімнаті, і взагалі розвідати - чи не з'явилося у неї щось новеньке типу сумочки або намиста дарованих їй подругами мами, і взагалі, чом би не дізнатися - чим живе їх сестра, що її цікавить. На картині зображений світ дитячих фантазій юної дівчинки, оточеної надлишком уваги старших братів. У героїні ми бачимо дівчинку, що уявила себе казковою принцесою, що сховалася від настирливої уваги і мріє про місце, де вона могла б тимчасово усамітнитися зі своїми мріями. У її уяві виникають фантазії про курінь, побудований з пальмових гілок, про таємниче пустинне узбережжя океану, в хвилях якого відбивається зачароване сяйво місяця. Вона не просто захоплена грою з тим, що знаходиться поряд: з бабкою, що залетіла в курінь, з освітленим промінцем - квіткою плюмерії. Вона не просто доброзичливо протягує руку нам - глядачам, намагаючись увійти з нами до зорового контакту, звертаючи нашу увагу на свою історію, а протягує руку представникові четвертого виміру - своєму майбутньому, і майбутнім поколінням, які пригадають і свої приблизно такі ж дитячі фантазії і переживання.

Послідовність всього зображеного нагадує про об'ємність і просторовість світу, в якому ми живемо. Наш погляд мимоволі переноситься з лінії горизонту океану до квітки, що знаходиться найближче до кисті руки, і що втілює колоритність чистоту і невинність дитячого сприйняття світу. За протягнутою кистю слідує бабка, за тим - сама дівчинка, уявна стіна куреня, як тимчасового притулку, і фігура брата, що зрадів з приводу того, що пошуки сестри увінчалися успіхом.

Одна з абстрактних робіт художниці - "Water earth evolution". Це переобтяжена композиція символізуюча достаток морських видів і перенаселення, що виникло зважаючи на бурхливе зростання і розвиток. У абстрактних зображеннях на картині окрім елементів символізуючих розумне існування, можна відмітити елементи, які символізують початок - зародок (ікра), і елементи, що нагадують простіші форми життя (медузи, ноги октопуса, коралові рифи, анемони, підводна флора). Робота виконана в двох домінуючих кольорах: блакитному, символізуючому колір відбитого у воді неба і теракотовому, що символізує землю. У композиції присутній контраст великого і дрібного, головного і другорядного.

Від автора: Я представляю тут декілька робіт, які мені сподобались. Більше робіт Ви зможете побачити відвідавши сторінку художниці: http://fineartamerica.com/profiles/ludmila-clark.html?tab=artwork

• е-mail: ludcla@yahoo.com

Water earth evolution

Meditation

Roses