Федір Іванович Ааронський

Федір Іванович Ааронський (у чернецтві (від 1802 року) — Феодосій) (близько 1742 — 24 серпня 1825, Київ) — український живописець, фініфтяр і іконописець.

Федір Іванович Ааронський народився близько 1742 року у селі Хитці Синецькі, тепер Хитці Лубенського району Полтавської області. Навчався в Лаврській іконописній майстерні (у Захарія Голубовського), де працював до 1825 року (очолював її 10 років). Виконував замовлення Києво-Печерської лаври і інших монастирів, церков, а також приватних осіб.
Відомі його роботи: Портрети Катерини І, Дмитра Ростовського, Олександра Невського.
Ікони «Успіння Богородиці», «Ангели-хранителі», «Христос у терновому вінці».
Фініфтеві роботи: середник для Євангелія церкви Миколи Доброго (Київ; зберігається в Музеї історичних коштовностей); 8 прикрас до митри роботи Ф. Сорокіна (1789); 4 медальйони до ікони (1800); прикраси малого напрестольного Євангелія (оправа С. Ростовського) та Апостола і Євангелія (оправа Самсона Стрельбицького; усі — 1801 р.). Останні два видання Лавра подарувала цариці Єлизаветі Олексіївні та цареві Олександру I.
Помер у Києві 24 серпня 1825 року.
Після смерті Ааронського залишилося 70 незакінчених живописних і 83 фініфтеві роботи.

Література:

• Митці України: Енциклопедичний довідник / За редакцією А. В. Кудрицького. — К., 1992. — С. 9.
• Мистецтво України: Біографічний довідник / За редакцією А. В. Кудрицького. — К., 1997. — С. 5.
• Шиденко В. А. Ааронський Федір Іванович // Мистецтво України: Енциклопедія в п'яти томах. — Т. 1. — К., 1995. — С. 6.

Захарій Голубовський

Захарій Голубовський (у миру Зиновій Петрович Голубничий) (1736 — 13 грудня (25 грудня) 1810, Київ) — український живописець, один із визначних майстрів українського бароко, автор перших романтичних творів українського малярства.

Зиновій Петрович Голубничий народився у 1736 році у селі Келеберда, тепер Полтавської області. Після 1758 року працює у Києві, в майстерні Алімпія Галика. У 1761 постригся в ченці. З 1764 по 1765 і з 1772 по 1810 рік очолював Лаврську іконописну майстерню.

За увесь період його творчості відомий його розпис іконостасу Хрестовоздвиженської церкви на Ближніх печерах (від 1768; майстер К. Шверін), очолював роботи з оновлення живопису Успенського собору (1772—1777), написав у 1803 році образи шести пророків на царських вратах Миколаївської шпитальної церкви (майстер Самсон Стрельбицький), а також ікони «Успіння», «Антоній і Феодосій Печерські», «Свята мучениця з квіткою в руці» (кінець 18 століття).
Помер 13 грудня (25 грудня) 1810 року у Києві.

Література:

• Митці України: Енциклопедичний довідник / За редакцією А. В. Кудрицького. — К., 1992. — С. 173.
• Мистецтво України: Біографічний довідник / За редакцією А. В. Кудрицького. — К., 1997. — С. 163.

Самуїл Неділка

Самуїл (у миру Самійло) Неділка (? — 1769) — ієромонах, іконописець і маляр-портретист другої половини 18 ст.

Був учнем Алімпія Галика в іконописній майстерні Києво-Печерської Лаври. Близько 1754 року працював у Хрестовоздвиженському монастирі в Полтаві. З 1762 призначений «малярським начальником» Софійського монастиря в Києві. Відомі портрети Нектарії (у світі Наталії Долгорукої, тепер у Чернігівському історичному музеї) і Дмитра (1769; в Київському музеї українського мистецтва). Можливо, брав участь у розписах Собору Святої Софії в Києві. Помер у 1769 році.

Література:

• Енциклопедія українознавства. У 10-х т. / Гол. ред. Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989.

Йосип Іванович

Йосип Іванович — живописець другої половини XVII століття.

Згідно з архівними документами, Йосип Іванович, «діла малярського майстер», «обиватель» міста Лубен «з челяддю», у 1689 — 93 роках виконав ікони для Спаського собору та надбрамної Михайлівської церкви Лубенського Мгарського монастиря.

Майстерність Йосипа Івановича високо цінували і сучасники. Існує припущення, що його пензлеві належить видатний твір українського живопису — ікона «Розп'яття» з портретним зображенням Леонтія Свічки, полковника Лубенського, та з зображенням монастиря, ймовірно, Мгарського, ктитором якого він був.