 |
 |
|||||||||||
|
| ||||||||||||
 | ||||||||||||
|
Головна
Путівник по місту
Карта Полтави
Історичні місця Полтави
Історія України
Герб Полтави
Герб України
З історії Полтави
Знамениті полтавці
Дослідження
Подорож одного дня
Новини на сайті
Довідка
Зворотній зв'язок
Карта сайту
 Російська
 Українська
Знамениті полтавці:
Державні, суспільні, церковні і військові діячі
Вчені
Прозаїки і поети
Представники музики і театру
Художники, скульптори і архітектори
Ніхто не забутий!
|
Волков Василь Олексійович народився 21 березня 1840 року у С. Петербурзі, навчався в Академії мистецтв (1858-1863). По закінчені академії у 1868 р. переїхав до Полтави, де викладав малювання в Петровському кадетському корпусі (1875-1907 рр.) та в Інституті шляхетних дівчат (з 1875 р.), мав власну художню студію. Працював в різних жанрах — портретному, побутовому, історичному. Відомі портрети Є.Прайс, царя Олександра ІІ, колег-передвижників М. Ярошенка і Леоніда Позена. Автор гоголіани - «Гоголь слухає лірника» (три варіанти 1882 р., 1892 р., 1902 р.), «Гоголь у Василівці» (1902 р.). Автор картин: «Українець», «Няня», «Околиці Полтави» та ін. Разом зі своїм учнем, скульптором Леонідом Позеном, зробив ескіз надгробка для могили І.П. Котляревського. Одна з загадковіших його картин - «Петро І відвідує в тюрмі наказного гетьмана Павла Полуботка у 1724 році» (два варіанти, кінця ХІХ - початку ХХ ст.), в якій він зобразив момент, коли, за переказами, Полуботок кинув цареві фразу «Скоро, дуже скоро суд Божий розсудить Петра з Павлом!». Тривалий час ця картина була відома лише у копії Я.Вінглянського — 1911 року. Помер 22 квітня 1907 року у Полтаві. Похований Василь Олексійович на Монастирському кладовищі Полтавського Хрестовоздвиженського монастиря.
Сербутовський Андрій Андрійович (1923 - 2006) - український живописець. Сербутовський Андрій Андрійович народився 18 серпня 1923 року в м. Полтава. Не маючи відповідної освіти, він творив по заклику серця. Прожив нелегке життя. Воював на Великій Вітчизняній війні. Але жахи війни не вбили у художника любов до прекрасного. З 1948 року виставляється в Полтаві, з 1954 року бере участь у всеукраїнських, з 1960 року - всесоюзних виставках. У 1975,1980,1981 роках виставляється в Японії, в 1976,1982 роках в Болгарії, в 1992 році в Польщі, в 1992 році в Германії, в 1992 році в США. Член НСХУ з 1993 року, заслужений художник України. За твори живопису «Подруги» ( Солдатські вдови), «Хліби половіють» стає лауреатом обласної щорічної премії імені Панаса Мирного 2004 р. До останніх днів свого життя він намагався не залишати кисті. Помер 31 жовтня 2006 року на вісімдесят третьому році життя. Відспівували його у Свято-Успенській церкві м. Полтави. Його роботи зберігаються в музеях Полтави, Києва, Харкова.
Розенбаум Соломон Аронович народився 19 грудня 1885 року у Полтаві. Вчився в Одеському в художньому училищі (1901-1908) і Петербурзькій академії мистецтв (1908). У 1915 -1917 рр. працював у майстерні І. Мясоєдова в Полтаві. Викладав малювання в учбових закладах міста (1909 -1941 рр.), зокрема викладав історію живопису в будівельному інституті, обласному Будинку народної творчості (з 1939 р.). На його творчості відбився вплив імпресіонізму і стилю модерн. Автор ліричних і індустріальних пейзажів: «Вулиця в Полтаві» (1920 р.), "Околиці Полтави" (1926), «Селянський двір», «Перший сніг» (обидві - 1926 р.),"На Дніпрельстані" (1928), «Осінь» (1929 р.), «Полтавський пейзаж» (1939 р.), «Осика» (1936), "Дніпрогес", "Домни в Макіївці", "Зима" (1940), автор портретів ("Портрет вантажника" - 1926 р.), жанрових картин, натюрмортів. Розстріляний фашистами у дворі будинку, де жив, 20-24 вересня 1941 року під час німецької окупації Полтави. * | |||||||||||
| ||||||||||||
